Вічна слава і вічна пам'ять ЗАХИСНИКам УКРАЇНИ!
АМБРОС
СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ
Український громадський активіст. Молодший лейтенант Національної гвардії України, військовик полку «Азов». Загинув під час мінометного обстрілу села Широкине (Новоазовський район Донецька область). За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) та відзнакою “Народний Герой України” (посмертно).
Студент спеціальності 192 «Промислове та цивільне будівництво».
Стецьків
Віктор Володимирович
Стрілець-зенітник зенітного ракетного відділення взводу охорони зенітно-ракетного полку. Загинув, виконуючи бойове завдання із прикриттям повітряного простору, під час здійснення маршу потрапив під обстріл ворожого вертольоту біля міста Яготин. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни»(посмертно).
Студент спеціальності 205 «Лісове господарство»
Шокал
Олександр Миколайович
Молодший сержант, командир відділення окремої механізованої бригади.
Випускник спеціальності 192 «Промислове та цивільне будівництво»
ГРЕБЕНЮК
СЕРГІЙ РОМАНОВИЧ
Солдат, механік-водій БМП 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону. В 2022 році диплом бакалавра за спеціальністю 101 “Екологія”. Планував вступити в магістратуру, здав успішно вступні тести. Але добровольцем пішов захищати Батьківщину, сказавши: “Що навчання буде після перемоги”. В червні 2023 року отримав численні осколкові поранення під час бойових дій, пройшов короткотермінове лікування і повернувся до виконання бойових завдань.
20 липня 2023 року під час штурму позицій противника загинув в результаті здійснення противником обстрілу з протитанкового ракетного комплексу поблизу н.п.Вугледар Волноваського району, Донецької області.
Студент спеціальності 101 «Екологія».
ЦИМБАЛ
ПАВЛО ДМИТРОВИЧ
Військовий проходив службу на посаді оператора-радіотелеграфіста розвідувального відділення. Життя військового обірвалось 4 березня 2024 року
Випускник спеціальності 241 «Готельно-ресторанна справа».
РЯБОШЛИК
ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ
Військовий проходив службу на посаді молодшого лейтенанта. Від отриманих 2 вересня 2024 року поранень у результаті мінного обстрілу на околицях Торецька (Донеччина), у госпіталі 24 жовтня 2024 року назавжди перестало битися серце Захисника. Брав участь в проведенні АТО/ООС, а після повномасштабного вторгнення знову долучився до лав захисників. Вірний військовій присязі разом з побратимами протистояв ворогу та боровсь за те, щоб мільйони українців продовжували жити на своїй землі.
Випускник спеціальності 101 «Екологія».
ТЕЛІЖЕНКО
ДМИТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Мужній оборонець служив старшим бойовим медиком 1-ї роти спеціального призначення (на бойових машинах піхоти) 6-го батальйону спеціального призначення «Азов» військової частини НГУ. Життя 25-річного українського захисника обірвалося 19 жовтня 2024 року у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені І.І. Мечникова внаслідок поранення.
З 2016 до 2021 року Дмитро Теліженко навчався у Черкаському державному технологічному університеті на спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія».
БУТ
АРТЕМ
Артем Бут народився у Черкасах, навчався у загальноосвітній школі №22. Після закінчення школи вступив до Черкаського професійного ліцею №17, а згодом – до Черкаського державного технологічного університету, здобувати освіту за спеціальністю «інженер-будівельник». Працював на Черкаському ЗАТ «Фірма Премона» на посаді маляра-зварювальника, останнім місцем роботи Артема Бута було ТОВ «Агростройсервіс». Після початку повномасштабного вторгнення чоловік став до лав захисників України, проходив військову службу на посаді старшого стрільця-оператора штурмового батальйону. Серце воїна зупинилося у лікарні на Дніпропетровщині.
Студент спеціальності 192 «Промислове та цивільне будівництво».
Лосіцький
Микола Володимирович
Микола Володимирович Лосіцький був не лише відважним воїном, а й освіченою, цілеспрямованою та щирою людиною. У січні 2022 року, напередодні повномасштабної війни, він закінчив Черкаський державний технологічний університет за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія», здобувши магістерський рівень освіти. Маючи плани на мирне життя, професійний розвиток і служіння Україні у цивільній сфері, він без вагань став на захист рідної землі, коли цього вимагав час. У 2024 році Микола був нагороджений відзнакою Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України – нагрудним знаком «Хрест сухопутних військ». 22 грудня 2025 року командир 5-го відділення безпілотних комплексів, командир екіпажу 2-го взводу роти безпілотних авіаційних комплексів, молодший сержант Микола Володимирович Лосіцький (позивний Янкі) трагічно загинув у населеному пункті Зарічне Запорізької області. Він до останнього був відданий військовій присязі і героїчно закінчив свій життєвий шлях. Захиснику України назавжди 30 років – вік, коли попереду мало бути ціле життя, сповнене планів та мрій.
Студент спеціальності 192 «Промислове та цивільне будівництво».